1. Як «Народна влада» оцінює якість державного управління в Україні?

Найкращим і найбільш об’єктивним показником, за яким можна охарактеризувати якість державного управління в Україні, є соціальні, економічні та інші показники в державі, рівень добробуту громадян. За всіма цими показниками наша країна, на жаль, перебуває на останніх місцях в Європі. Зокрема, в рейтингу країн за рівнем ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності (різниці цін на окремі товари та послуги в різних державах) Україна займає одне з останніх місць в Європі, випереджаючи тільки Молдову та Албанію. За рівнем купівельної спроможності своїх громадян Україна, за даними міжнародних організацій, займає передостаннє місце в Європі, випереджаючи лише Молдову. За індексом розвитку людського потенціалу (розрахованого за комплексним аналізом, що включає рівень ВВП на душу населення, середню тривалість життя та рівень освіти), що визначається ООН, Україна знаходиться наприкінці першої сотні серед 180 досліджених країн світу в групі з середнім рівнем розвитку. Тому партія «Народна влада» розцінює якість державного управління в Україні як вкрай низьку і незадовільну – таку, що потребує негайного системного реформування.

2. В чиїх інтересах працює держава та політична система?

Держава і влада в Україні, на жаль, працюють на вузьке коло олігархів і кланів, а не на все суспільство, вбиваючи тим самим головні принципи здорового суспільства: право й справедливість. Наслідком кланово-олігархічної системи є тіньова економіка й рекордна різниця в рівні доходів багатих та бідних людей. Більше 70% всіх доходів в Україні отримує зараз близько 200 сімей. Розрив у доходах між найбагатшими і найбіднішими прошарками населення країни становить сьогодні в Україні 1:40, в той час як у більшості європейських країн – 1:5 — 1:6.

3. Які головні цілі мають бути у політичної реформи в Україні?

Кланово-олігархічна структура влади в Україні сьогодні є об’єктивною реальністю. Для того, щоб її ліквідувати, потрібно створити систему народовладдя, яка буде базуватися на максимально широкому представництві народу у владі. Обмеження впливу політико-фінансових груп має стати однією з основних цілей конституційної реформи, що забезпечить реальну, а не бутафорську демократію, сприятиме вільній політичній конкуренції та суспільному контролю над владою, унеможливить здійснення державної влади в інтересах великого капіталу, а не всього суспільства.

4. Якою має бути виборча система в Україні?

Народники виступають за те, щоб вибори до Верховної Ради України, а також до місцевих рад (окрім сільських та селищних, де збережеться мажоритарна система), відбувалися за відкритими партійними списками, за яких виборці обиратимуть між кандидатами, що представляють партії у конкретних виборчих округах. Крім того, для забезпечення притоку свіжих людей, недопущення перетворення депутатів на закриті касти, народники пропонують заборонити одній й тій самій людині бути депутатом будь-якого рівня більше двох 5-річних термінів поспіль. Місцеві вибори (і до місцевих рад, і сільських, селищних, міських голів) мають відбуватись одночасно, один раз на п’ять років.

5. Яка форма правління краща для України – парламентська чи президентська?

Партія «Народна влада» вважає, що в Україні має бути подоланий існуючий дуалізм виконавчої влади, розмитість відповідальності за її діяльність між урядом та президентом. В Україні має діяти парламентсько-президентська форма правління, за якої відповідальність за соціально-економічне становище в країні несе правляча парламентська більшість, яка, відповідно, має право на формування уряду, інших органів виконавчої влади та визначення курсу їх діяльності. В той час як президент, який, як і зараз, має обиратись всенародно, має виступати гарантом забезпечення Конституції, представляти Україну у відносинах з іншими державами. Така модель влади забезпечить її дієздатність, керованість держави і водночас убезпечить країну від загрози диктаторської влади.

6. Якою має стати система виконавчої влади?

Партія «Народна влада» вважає за необхідним проведення адміністративної реформи, яка забезпечить функціонування цілісної виконавчої вертикалі зверху донизу, чітко визначить правовий статус і повноваження всіх органів виконавчої влади шляхом прийняття відповідного законодавства, ліквідує дубляж у роботі різних органів влади. Крім того, обов’язковим елементом нової, модернізованої системи державного управління має стати перехід на електронний документообіг та електронну систему прийняття рішень, що здійснюються в комп’ютерному режимі. Це радикально підвищить швидкість та прозорість всіх управлінських процедур та прийняття рішень.

7. В якому напрямку має бути реформована судова система?

Існуюча в Україні судова система вже фактично не забезпечує здійснення правосуддя та принципу верховенства права і потребує кардинального реформування. Необхідно забезпечити обрання суддів населенням на прямих виборах серед осіб, що мають відповідну освіту та кваліфікацію та обирати їх не більше, ніж на два 5-річних терміни поспіль. Спеціалізація судової діяльності повинна реалізовуватися не існуванням у кожній галузі окремих багатоступеневих судових систем, а спеціалізацією суддів у місцевих судах. На вищому рівні цілком достатньо обмежитися відповідними палатами у складі Верховного Суду України, авторитет якого, як найвищої і координуючої інстанції, має бути високо піднесеним. Складовою судової реформи повинно також стати запровадження відповідальності за порушення прав громадян на справедливе судочинство, зокрема щодо додержання термінів розгляду справ судами.

8. Яку мету партія «Народна влада» ставить перед собою на найближчих місцевих виборах 31 жовтня?

Партія «Народна влада» зробила аналіз стану виконання передвиборчих обіцянок в містах і районах України. На жаль, переважна більшість з них не виконана. Це відбувається з двох причин. Більшість народних обранців і на думці не мали їх виконувати, вони йшли у владу вирішувати власні бізнесові питання. Інша причина – багато депутатів, намагаючись отримати голоси виборців, обіцяли те, що є за межею можливостей місцевої влади. Тому по відношенню до місцевого самоврядування та його представників партія буде вирішувати два ключових питання. Перше. Народники хочуть радикально оновити склад місцевих рад, а тому висувають кандидатами в депутати не тільки наших однопартійців, але й позапартійних, за умови, що вони поділяють ідеологію євросоціалізму. «Народна влада» запрошує до співпраці з нашими місцевими осередками небайдужих людей, лідерів, тих, хто має конкретні плани, спрямовані на покращення життя місцевої громади. Партія «Народна влада» має на меті представити виборцю «народні списки». Друге завдання - стратегічне. Народники хочуть значно посилити повноваження та можливості для роботи місцевої влади.

9. Які зміни потрібні в системі місцевого самоврядування та адміністративно-територіальна устрою?

Можливості та функції місцевого самоврядування мають бути радикально посилені при забезпеченні унітарного устрою України. Конституційне визначення повноцінної моделі місцевого самоврядування з дотриманням норм Європейської Хартії місцевого самоврядування є єдино можливим варіантом швидких і якісних змін базових відносин в цій сфері. Має бути проведена адміністративно-територіальна реформа як важлива складова модернізації управлінської системи. Базовими одиницями місцевого самоврядування мають бути міста та райони. Голова району та голова міста мають обиратись безпосередньо населенням та очолювати відповідні виконкоми. Районні державні адміністрації, що формуються зараз призначеннями зверху, необхідно ліквідувати, а їх функції - передати виконкомам місцевих рад. Функціями обласних адміністрацій має бути контроль за дотриманням Конституції, виконанням законів, актів Президента та Кабінету Міністрів органами виконавчої влади, а всі інші функції нинішніх адміністрацій необхідно передати виконкомам місцевих рад. Народники виходять з принципу: чим більше прямої демократії (зокрема, розширення кола питань, що вирішуються шляхом референдумів, зокрема, місцевих, значне збільшення частки представників влади, що обираються народом шляхом прямих виборів, а не призначаються зверху) на всіх рівнях влади, тим краще. Так, обиратися населенням на прямих виборах мають не тільки голови районів, сільські, селищні та міські голови, але й цілий перелік посад районного та міського рівнів: судді, дільничні міліціонери, землевпорядники, головні архітектори, керівники певних комунальних підприємств тощо. Місцеві бюджети мають розподілятись за принципом: 50% коштів залишаються в розпорядженні місцевих міських та районних громад, 50% - ідуть у центр на загальнодержавні потреби.

10. Як побороти корупцію в Україні?

Боротьба із корупцією не повинна перетворюватись на політичну кампанію, зводитися лише до репресивних заходів. Важливо ліквідувати,  перш за все, причини системної корупції та олігархічну систему, тісне переплетіння влади і капіталу, а не боротися з її наслідками. З метою підвищення ефективності роботи керівництва державних підприємств, а також боротьби з корупцією і її причинами, розмір їхньої зарплатні має бути поставлений в пряму залежність від ефективності роботи очолюваних ними підприємств та структур і фактичного досягнення ними поставлених конкретних задач. Робота державних службовців повинна стати престижною та високооплачуваною, а їх чисельність – суттєво скорочена. Необхідно створити систему дієвого стимулювання для професійної та чесної роботи на державу при одночасному посиленні заходів кримінального покарання за будь-які корупційні діяння. Окрім того, різко зменшить можливості для корупції введення «електронного уряду», який забезпечить практично повну прозорість офіційної діяльності чиновників. Відкритість влади та створення умов для рівної конкуренції мають стати реальністю в Україні.

11. Що потрібно зробити для розвитку громадянського суспільства?

Громадянське суспільство як сфера самоврядування громадян має формуватися без втручання державних інституцій. Постійний діалог влади із громадськими організаціями має стати обов’язком влади. Мають бути створені конкурентоспроможні загальнонаціональні суспільні канали телебачення, радіо, газети – незалежні як від приватного капіталу, так і від органів влади. Крім того, ЗМІ мають бути демонополізовані: в руках одного власника не може бути більше 25% акцій ЗМІ (телебачення, радіо, газети, Інтернет-сайти). Необхідно також спрощення та здешевлення процедур створення та легалізації громадських організацій, приведення українського законодавства у цій сфері до європейських рекомендацій про правовий статус неурядових організацій.